Вівторок, 21.11.2017, 06:20

Центр дитячої та юнацької творчості Бобринецької міськради

Меню сайту
Наші координати
вул. Леніна, 51
м. Бобринець
Кіровоградська обл.
27200
Тел.: (05257)-3-45-67
Ел. пошта: bobrbdt@mail.ru
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 92
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні сайт відвідали



Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Друзі сайту

Батьківські посиденьки!

Виховання дитини в сімї останнім часом зазнає багатьох трансформацій. Сучасні сім'ї переживають не кращі часи. У більшості нинішніх сімей основні сили і час батьків витрачаються на матеріальне забезпечення, але не на духовне формування і розвиток дітей. За даними соціологічних досліджень, працююча жінка в добу приділяє вихованню дітей 16 хв., у вихідні дні — 30 хв. Духовне спілкування батьків з дітьми, їх сумісні заняття, на жаль, для більшості сімей залишаються недозволеною розкішшю. Спілкування батьків з дітьми зводиться в основному до контролю за навчанням дитини в школі, а сам контроль — з’ясуванню того, які оцінки отримані.
Серед найбільш вагомих причин незадовільного виховання дітей в сім'ї відзначено наступні.
 Невисокий економічний рівень більшості трудових сімей, коли основний час батьків витрачається на добування коштів для існування (зарплати, продуктів харчування, товарів і т. ін.).
 Низька культура суспільного життя, подвійна мораль, лицемірство властей, соціальна напруженість, невпевненість в завтрашньому дні, загроза втрати роботи, боязнь захворіти і інші причини, що приводять людей в стан підвищеної нервової напруги, стресу.
 Подвійне навантаження на жінку в сім'ї — і на роботу, і на сім'ю. Обстеження показало, що трудове навантаження городянина в простих сім'ях з дітьми складає 77 год. в тиждень, зокрема удома — 36 год. Середній робочий день жінки-матері, включаючи неділю, складає 11 год.
 Високий відсоток розлучень, що є наслідком багатьох соціально-побутових і моральних причин. Розлучення — це завжди проблема виховання дітей.
 Існуюча громадська думка, що чоловік лише допомагає дружині у вихованні дітей. Пільги по догляду за дітьми має не сім'я, а жінка. Поки ж законодавство закріплює положення, при якому виховання дітей залишається святим обов'язком жінки-матері. Оголошене законом рівне право батька і матері у вихованні дітей на практиці порушується.
 Загострення конфліктів між поколіннями, які день від дня стають напруженішими. Інформація про сімейні вбивства не зникає зі сторінок преси.
 Збільшення розриву між сім'єю і школою. Звичайна загальноосвітня школа, унаслідок багатьох причин стала непрестижною, майже усунулася від виконання ролі помічника сім'ї. А нові суспільні інститути хоча і з'явилися, але ще не окріпнули і не в змозі надати дієву допомогу сім'ї.
Отже, ключовою методикою роботи з вихованцями є організація спільних справ закладу, сім’ї, дітей.
Таким чином, навчальний заклад має консолідувати зусилля з родинами вихованців та направляти спільний план дій навчально-виховної роботи з дітьми на розвиток комунікативної, рекреативної, психотерапевтичної функцій сімї, які втрачають своє первісне значення у зв’язку з вище переліченими проблемами. 
У навчально-виховному середовищі Будинку дитячої творчості виникла потреба проведення моніторингу психолого-педагогічної освіти батьків. За його результатами, 2007 – 2008 навчального року високий рівень психолого-педагогічної освіти становив 15,4%, середній рівень – 49,8%, низький – 34,8%. З впровадженням у життя позашкільного закладу фестивалю родинної творчості в сукупності з родинними виставками, нової інтелект-гри «Сімейний марафон ерудитів» картина почала змінюватися. Вже через рік високий рівень психолого-педагогічної культури батьків гуртківців зріс до 19,5 %, середній – до 55,4%, низький зменшився до 25,1%. На 2015 рік зміни у відношенні родин до спільної діяльності з дітьми та вихователями їх у позашкіллі явно набули позитивних змін.  
Одним із основних напрямків діяльності психологічної служби як складової навчально-виховного процесу було і лишається проблема «Виховання у особистості гуртківця загальнолюдських та сімейних цінностей як необхідна умова психологічного розвитку молодого покоління». Закласти основи моральності, духовно багатої особистості, забезпечити мотивацію до творчої діяльності, вміння правильно оцінювати життєві  ситуації та намітити перспективи на майбутнє – важливі завдання практичного психолога у тісній співпраці з педагогами, які працюють з гуртківцями у різних напрямках – декоративно-прикладному, гуманітарному, туристично-краєзнавчому, художньо-естетичному. Але жодне з цих завдань неможливо виконати без співпраці з батьківською громадськістю, адже дерево міцне лише тоді, коли має надійний корінь.
Під час проведення анкетувань та моніторингів, а також звичайних спостережень і бесід із вихованцями та їх рідними (матусями, татусями, братами, сестрами, дідусями і бабусями) психологічною службою було виявлено зацікавленість родин дитячою творчості, прагненням допомагати і підтримувати своїх дітей під час навчання у позашкільному закладі. Керівники гуртків використовують ці прагнення більшості для активізації всього батьківського потенціалу закладу. 
Так, керівники гуртків англійської мови вже багато років поспіль після кожного заняття з вихованцями молодшого шкільного віку задають домашні завдання, які виконують не тільки діти, а й їхні батьки. Керівники гуртків декоративно-прикладного напрямку здебільшого мотивують батьків гуртківців до співпраці шляхом залучення їх як вмілих помічників своїм дітям, порадників у рукоділлі; а завершальним етапом такої роботи є спільні родинні виставки виробів на заходах Будинку дитячої творчості, які популяризують сімейні традиції наших родин серед мешканців міста та району. Керівники гуртків гуманітарного напрямку знайшли цікавий вихід на батьківський потенціал ерудитів у змістовному сценічному заході «Сімейний марафон ерудитів», де у інтелектуальних конкурсах змагаються команди батьків та дітей. Результат гри завжди непередбачуваний, оскільки зміст її продуманий таким чином, щоб завдання успішно виконували як представники молодшого, так і старшого покоління. І тому під час веселого і сповненого спортивного азарту змагання все залежить від спритності, позитивного настрою, прагнення до перемоги. Гурток спортивного туризму «Бобри» кожного року в кінці весни-на початку літа проводить туристичний похід з усіма відповідними атрибутами – змаганнями, кашею, навчанням, пісенними конкурсами – разом із батьками гуртківців. Також гарною традицією Будинку творчості став завершальний акорд таборування – День Нептуна, що проводиться на березі річки Сугоклія. На святкування обов’язково запрошуються батьки, які стають активними учасниками розваг, ігор та флеш-мобів.
Проект «Пісні і танці з батьками» виник 2007 року як сценічне втілення ідеї колективу позашкільного закладу зблизити дітей та батьків у вокальній творчості. На витоках фестивалю учасниками концерту стали 12 сімей, які готували на суд глядачів міста вокальні та хореографічні номери під пильним наглядом керівників гуртків. Саме керівники гуртків «Дивограй», «Дитинство», «Роксолана» та «Орхідея» ретельно вивчають мотивацію родин навчати своїх дітей у позашкільному навчальному закладі, а окремі батьки і матусі є випускниками нашого Будинку творчості або ж у свій час навчалися сценічному мистецтву у інших закладах, отже, вони є потенційними учасниками творчого родинного проекту. Батьки іноді самі проявляють ініціативу щодо участі у «Піснях і танцях з батьками», виявляють бажання взяти участь у тій чи іншій композиції, виконати той чи інший номер художньої самодіяльності, допомагають керівникам у підборі репертуару. Так би мовити творча компетентність батьків гуртківців сприяє виявленню родинних талантів, гармонійному доповненню всього навчально-виховного процесу.
У даному проекті функції педагога-організатора (оскільки такої штатної одиниці у закладі немає) перебирає на себе практичний психолог. Це допомога керівникам гуртків у підборі учасників фестивалю, написання сценарію, робота з ведучими дійства. До речі, з часу створення проекту ведучими були два сімейні дуети – мама з донькою і тато з сином. Вони цілковито доповнюють загальну картину родинного заходу, з кожним роком ростуть як конферансьє, досить вимогливо ставляться до своїх сценічних образів, а головне, є стержнем, на якому тримається основна мета традиційного заходу – забезпечення всебічно розвиненої особистості засобами сценічної майстерності у колі родини та друзів.
З роками захід починає змінюватися. Так, до вокального та хореографічного мистецтва, у ньому з’являються художнє читання, театральні постановки та інструментальна музика. Більше того, якщо раніше на сцену виходили сімейні дуети, то зараз художнє втілення знаходять колективні хореографічні композиції, вокальні ансамблі, гурти і інші крупні форми. Тепер до них підключаються  не одні лише батьки гуртківців, а й їхні бабусі та дідусі, брати і сестри. 
Особливість даного проекту, а саме, фестивалю родинної творчості, полягає у тому, що ця форма роботи  має здатність кристалізувати необхідні для майбутнього навички для дітей та зближувати усі ланки навчально-виховного процесу. Ідеться насамперед про комунікабельність, щирість у стосунках із дорослими, позитивне мислення, віру в успіх, естетичне задоволення. Як свідчить статистика, матір зі своєю дитиною за добу спілкується в середньому 20 хвилин. Наші заходи дають змогу батькам проводити зі своїми дітьми більше часу, і не абияк, а у злагодженій праці, у вибудовуванні естетично красивого продукту – пісні, танцю, сценічного діалогу, музикування. Мистецтво здатне позитивно впливати на людину, а творчість, спрямована на спільну з власною дитиною роботу, - одухотворяє і дає змогу подивитися на неї з іншої точки зору. Якщо оцінка у школі дитину змушує нервувати і тривожитись, адже батьки прагнуть бачити у щоденнику своєї дитини високі оцінки за знання, то оцінка залу за виконаний разом із мамою чи татком номер змушує дитину зацікавити батьків у своєму навчанні в гуртках, досягти спільних успіхів, спільних радощів естетичної насолоди.
Це ж саме можна сказати і про День Матері, започаткований Будинком дитячої творчості 1998 року. Хоч у цьому проекті на сцені задіяні лише гуртківці, більшість аспектів підготовчого етапу зачіпає саме батьків. Зазвичай матусі допомагають дітям готувати сценічні костюми, виступають спонсорами свята, а під час звітного концерту (захід відбувається в кінці навчального року) знаходять схвалення безпосередньо у залі. Це і квіти, живі і виготовлені гуртківцями, і слова любові, промовлені зі сцени, і слова вдячності та нагородження від керівництва закладу. Адміністрація Будинку творчості, залучаючи інші владні структури міста та району, нагороджує матусь випускників закладу чи кращих гуртківців саме під час святкування Дня Матері. Ідея проведення свята належить директору Будинку дитячої творчості Обод Катерині Василівні. 1998 року ще не було впроваджено свято офіційно, а позашкільний заклад Бобринеччини вже відчував потребу зближення ПНЗ і родини.
Фестивалі, виставки родинної творчості, конкурсні програми, в яких задіяні вихованці та їх батьки, значною мірою розширюють коло можливостей у співпраці з батьківською громадськістю закладу, поглиблюють родинний зв'язок, демонструють злагоджену взаємодію батьків, педагогів і дітей. Подібні заходи ми настійливо рекомендуємо проводити в інших навчальних закладах (хоч вони є родзиною саме Бобринецького районного Будинку дитячої творчості). Але, якщо наша ідея впаде на благодатний грунт роботи  іншого педагогічного колективу, ми переконані, у неї не може бути побічних ефектів, якщо до усього підійти вдумливо і творчо.
Це сприяє глибшому усвідомленню дітей як частинки роду, тіснішому контакту з її великою гілкою. Коли рід вдається до творчих експериментів, до таких важливих для кожної людини взаємопідтримки та накопичення позитивних спогадів та подій, у творчої особистості гуртківця закладається поняття про цілковиту безпеку у майбутньому, про те, що її розуміють і визнають. Ці суттєві віхи у становленні творчої особистості надають дітям упевненості у завтрашньому дні, мотивують у виборі майбутньої професії, переконують у доброті намірів близьких людей. 
Варто зауважити, саме на вибір майбутньої професії окремих гуртківців закладу мали вплив батьківська підтримка та участь у подібних виховних заходах. Безпосередня, невимушена атмосфера підготовки до свята та виступів підштовхує особливо здібних дітей проявляти власну творчість, вони проектують на інших дітей широту польоту творчої думки, застосовують знання, набуті під час навчання у гуртку, отримують схвальну оцінку. А це, певним чином, стимулює використовувати досвід та просуватися далі, здобувати нові знання і уміння саме в тій галузі мистецтва, яка закарбувалася в період набуття як сценічних, так і психологічних навичок як успішна.